Вправа 304. Перепишіть речення, поставте, де потрібно, розділові знаки і поясніть їх. 1.1. Тільки зозулі перекликались та солов'ї у придорожніх кущах лящали, наче їм мало було…
Вправа 304. Перепишіть речення, поставте, де потрібно, розділові знаки і поясніть їх. 1.1. Тільки зозулі перекликались та солов'ї у придорожніх кущах лящали, наче їм мало було ночі (В. Гжицький). 2. Золотий промінь сонця перелинув із сходу на захід і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум'ям (М. Коцюбинський). 3. Хитаються й повзуть холод ні тіні ночі і зорі дивляться на місто без огнів (В. Сосюра). 4. Сивизна лягла на скроні а в очах жива блакить (П. Воронько). 5. Було затишно і пахло вогкістю (А. Головко). 6. Не шелесне ліс. Лиш зрідка трісне дерево або десь у дзвінких верхах простукотить дятел, лісовий телег рафіст, мовби передаючи кудись у безконечні хаші звістку про подорожніх (О. Гончар). 7. День спадає і таємничий вечір рожевою млою тихо спускається з неба (Олександр Олесь). 8.1 стеляться обрії милі і вечір в ясній далині і карії очі і рученьки білі ночами насняться мені (А. Малишко). П. 1. І знову спекотне марево і золота утома степів (М. Стельмах). 2. Крига скресла, за тріщала і буйна вода затопила все (В. Кучер). 3. Світало і хмарилось. Вітер летів виднокругом (Леонід Первомайський). 4. Не чутно нічого, не видно нікого, тільки Дніпро шумить та дерева шелестять (Марко Вовчок). 5. Вітер стих і чистий свіжий сніг сріблом сяяв блакитним наме том неба (М. Коробинський). 6. Який чудовий кругозір і даль яка барвиста! Ще рік тому тут був пустир а зараз квітне місто (М. Шеремет). 7. Заплющу очі і з глибини пам'яті золотими човнами пропливають серед безмежного степу незабутні дні мого дитинства (Б. Мозолевсь кий). 8. Зашипів затужавілий пісок під човнами і два човни, як два селезні, тихо полинули по воді (І. Нечуй-Левицький)
Перепишем предложения и поставим необходимые знаки препинания:
1.1. Тільки зозулі перекликались, та солов'ї у придорожніх кущах лящали, наче їм мало було ночі (В. Гжицький).
Золотий промінь сонця перелинув із сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум'ям (М. Коцюбинський).
Хитаються й повзуть холод, ні тіні ночі, і зорі дивляться на місто без огнів (В. Сосюра).
Сивизна лягла на скроні, а в очах жива блакить (П. Воронько).
Було затишно і пахло вогкістю (А. Головко).
Не шелесне ліс. Лиш зрідка трісне дерево, або десь у дзвінких верхах простукотить дятел, лісовий телефон, мовби передаючи кудись у безконечні хвилі звістку про подорожніх (О. Гончар).
День спадає, і таємничий вечір рожевою млою тихо спускається з неба (Олександр Олесь).
8.1 стеляться обрії милі, і вечір в ясній далині, і карі очі, і рученьки білі ночами насняться мені (А. Малишко).
П. 1. І знову спекотне марево, і золота утома степів (М. Стельмах).
Крига скресла, затріщала, і буйна вода затопила все (В. Кучер).
Світало і хмарилось. Вітер летів виднокругом (Леонід Первомайський).
Не чутно нічого, не видно нікого, тільки Дніпро шумить, та дерева шелестять (Марко Вовчок).
Вітер стих, і чистий свіжий сніг сріблом сяяв блакитним наметом неба (М. Коробинський).
Який чудовий кругозір, і даль яка барвиста! Ще рік тому тут був пустир, а зараз квітне місто (М. Шеремет).
Заплющу очі, і з глибини пам'яті золотими човнами пропливають серед безмежного степу незабутні дні мого дитинства (Б. Мозолевсь кий).
Зашипів затужавілий пісок під човнами, і два човни, як два селезні, тихо полинули по воді (І. Нечуй-Левицький).
Надеюсь, это поможет вам разобраться с заданием. Если у вас возникнут дополнительные вопросы, не стесняйтесь спрашивать!
