1. Що стало приводом до перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин? 2. Де виник перший осередок Другої світової війни? 3. Які акти агресії були здійснені в…
1. Що стало приводом до перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин? 2. Де виник перший осередок Другої світової війни? 3. Які акти агресії були здійснені в другій половині 1930-х pp.? 4. Коли було укладено Антикомінтернівський пакт? 5. Коли було скасовано репараційні платежі Німеччини? 6. Які держави в 1933 р. уклали між собою «Пакт чотирьох»? 7. Коли Японія й Німеччина вийшли з Ліги Націй? 8. Якою була реакція європейських держав на зростання могутності Німеччини? 9. Як економічна криза 1929-1933 рр. вплинула на розвиток міжнародних відносин? 10. Що дало змогу Німеччині відмовитися від дотримання статей Версальського договору? 11. Який план розробив А. Гітлер для досягнення світового панування? 12. Чому СРСР був прийнятий до Ліги Націй? 13. Чи можна дії Німеччини на міжнародній арені в 1933-1936 рр. характеризувати як акти агресії?
Перегляд Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин був спровокований серією подій у 1930-х роках, таких як розпад Ліги Націй, агресивна зовнішня політика Німеччини та Японії, а також стрімкий розвиток фашистських режимів у Європі. Ці фактори призвели до загострення міжнародної напруги та втрати довіри до існуючої системи безпеки.
Перший осередок Другої світової війни виник у Польщі, коли вересень у 1939 році нацистська Німеччина та СРСР вторглись у цю країну, започаткувавши конфлікт.
У другій половині 1930-х років було здійснено агресію наразі зміцнюючихся націоналістичних режимів: наприклад, напади на Китай Манчжурію (1931 рік), Іспанську громадянську війну (1936-1939 роки) та Аншлюс Австрії (1938 рік).
Антикомінтернівський пакт був укладений у листопаді 1936 року між Німеччиною та Японією, а пізніше долучила до нього Італія.
Репараційні платежі Німеччині було скасовано у вересні 1932 року після приходу Гітлера до влади, коли була проведена конференція у Лозанні.
У 1933 році «Пакт чотирьох» уклали Франція, Італія, Польща та Великобританія як спробу зміцнення безпеки в Центральній та Східній Європі.
Японія й Німеччина вийшли з Ліги Націй у 1933 році.
Європейські держави реагували на зростання могутності Німеччини різними способами: деякі схвалювали нову політику, інші намагалися утримати її за допомогою зовнішніх договорів та переговорів.
Економічна криза 1929-1933 років суттєво вплинула на розвиток міжнародних відносин, збільшивши націоналістичні та реваншистські тенденції у ряді країн та сприяючи налагодженню авторитарних режимів.
Німеччині відмовитися від дотримання статей Версальського договору дало змогу загострення геополітичної ситуації в Європі, її змаганню за вплив та контроль над регіоном.
А. Гітлер розробив план для досягнення світового панування, відомий як "Готельський план" або "«Новий світовий порядок»", що передбачав перетворення Європи на нацистську імперію, а усі інші нації – на вассальні держави.
СРСР був прийнятий до Ліги Націй для зміцнення міжнародного порядку та спроби обмеження агресивних дій фашистських режимів, але пізніше вийшов з неї через конфлікти інтересів з іншими державами.
Дії Німеччини на міжнародній арені в 1933-1936 роках можна характеризувати як акти агресії, оскільки цей період відзначився розширенням її впливу за рахунок загрози війною, окупації територій та анексії.
