Сполучених Штатів Америки ся людьми і на благо людей Сонституції США, прийнятої щоб створити досконаліший і спокій, запровадити спіль-ечити нам самим і нашим Конституцію для Сполуче- атів Америки атах Америки впро- найстарішою з нині І на нових читачів. і переважно відпо- зиникла потреба в ими позитивними пляхетного похо- лише на комічне 70 рік). інтелектуальних іних мешканців були не мужні 1 або італійські ими на глибокі Проте вже у XVIII столітті читачі із цікавістю дізнаються з книжок про долі простих лікарів, учителів, торговців, музикантів, провінційних священиків і навіть слуг! Виявилося, що й про них можна написати без грубого гумору, а як про людей високодуховних, вірних у дружбі й коханні. До речі, в новій літературі представників вищої знаті почали зображувати як розбещених розкошами і неробством осіб, здатних заради розваги на свідоме руйнування чужих доль. Так образи простакуватого буржуа, злодійкуватого слу-ги, шляхетного дворянина і великодушного короля відійшли у минуле. У літературі Просвітництва новий герой-буржуа - людина діяльна. Це вже не блазень, який не вміє поводитися у вихованому товаристві. Це людина, сповнена власної гідності, освічена і сильна духом. Таких незалежних і самодостатніх героїв зображено у творах Даніля Дефо (близько 1660-1731) і Джонатана Свіфта (1667-1745), письменників, яких у світовій літературі називають основоположниками просвітницької літератури. І Дефо, і Свіфт представляють просвітницький реалізм. Цей літературний напрям найповніше відобразив світогляд доби Просвітництва: прагнення особистої свободи і раціонального погляду на дійсність. Торговець і плантатор Робін- зон Крузо з роману Дефо, потрапивши в кора-бельну аварію, залишився сам на безлюдному острові. Він не чекав сторонньої допомоги і не відгороджувався від реальних проблем марними мріями. Робінзон Крузо, звичайна людина без надприродних здібностей, чітко усвідомлював свої цілі й енергійно діяв. Робінзон вижив завдяки власній праці та розумові, досягши найбільш можливих у тій ситуації добробуту і щастя. Роман «Мандри Гуллівера», незважаючи на Робінзон Крузо (ілюстрація Ф. Ніколсона, 1903 рік) елементи фантастики, має безпосередній звʼязок із тогочасною дійсністю. У цьому творі Джонатан Свіфт піддав небувалій до того часу критиці як устрій англійської держави зокрема, так і людину загалом. Сам Гуллівер - головний герой роману — із цікавістю пізнає світ. Він активно вивчає мови і життя країн, у яких йому довелося побувати. У XVIII столітті залишається актуальним літературним напрямом і класи-цизм. Просвітницький класицизм продовжує представляти героя, здатного пожертвувати власними інтересами. Проте в нових трагедіях тепер переважно оспівується вірність громаді, суспільству, а не монархові. Митці просвітницького класицизму використовують не лише відомі античні сюжети, а й сучасніші теми. Література Просвітництва - це, насамперед, література раціонального погляду на життя, де герої художніх творів намагаються керуватися здоровим глуздом. Але вже з другої половини XVIII століття раціональний світогляд зазнає критики. Розум, який, на думку просвітників, мав подарувати людині щастя, визнається не здатним на високі поривання, а лише на практичні розрахунки. Тому просвітницькій філософії розуму протиставляється філософія серця. Філософія серця втілилася в новому літературному напрямі, що отримав пазну сентименталізм'. Цей напрям XVIII століття проповідує перевагу почут-пів над розумом. На думку сентименталістів, лише чуле серце і щира душа здатні підказати нам у скрутну хвилину правильне рішення. Сентименталісти з неабиякою увагою ставилися до внутрішнього світу простої людини: її переживань, думок, сподівань. Зображуючи звичайних модей у звичайних обставинах, митці прагнули показати, що цінність кожної особистості залежить не від походження і статків, а від її духовного багатства. Також сентименталісти особливу увагу приділяли природі, оскільки вважа-ли, що, спілкуючись із нею, людина стає кращою. Адже природі байдужі наші статки і карʼєрні досягнення. Вона приймає нас такими, якими ми є, всі для неї рівні, Натомість здобутком цивілізації, на думку сентименталістів, стали розкоші, соціальна несправедливість, нерівність і жорстокість. Випишіть у зошит напрями, характерні для європейської літератури XVIII століття.