Склади оповідання для четвертого класу на тему земля дає все і забирає все
Оповідання: Земля — наша велика матуся
У маленькому селі, серед зелених лугів і високих гір, жила-була родина Петренків. У них була невеличка ферма, де вони вирощували овочі, фрукти та тримали тварин. Мама Ганна та тато Андрій завжди говорили своїм дітям, маленькому Івану та Оленці: "Земля дає все, але й забирає все".
Одного разу, коли настала весна, Петренки вирішили висадити новий сад. Вони купили саджанці яблунь, черешень і слив, а також насіння овочів. Іван та Оленка допомагали батькам: разом розкопували землю, садили рослини та поливали їх. Радість переповнювала їх серця, адже вони знали, що через деякий час зможуть смакувати солодкі фрукти та свіжі овочі.
Але одного літкого дня, коли дерева були в цвіту, в село прийшов сильний буревій. Вітер хиїв дерева, а дощ заливав їх коріння. . На ранок, коли буря вщухла, Петренки вийшли з дому і побачили, що більшість саджанців були зламані, а город був затоплений.
“Земля забрала наші труди,” — сказала мама Ганна, зітхаючи. "Але пам’ятайте, діти, Земля завжди дає нові можливості".
Спочатку Іван та Оленка були засмучені. Але тато Андрій пояснив їм: “Ми можемо посадити нові дерева. А дрібні рослини зможуть відновитися, якщо ми будемо за ними доглядати”.
Наступного дня вся родина знову взялась за роботу. Вони вичистили город, підвезли нову землю і знову висадили насіння. Час минав, і з кожним днем їх праця приносила плоди. Потроху на деревцях з’явились перші плоди, а город порадував їх врожаєм.
Восени, коли настав час збору, вся родина Петренків зібрала чудовий урожай. Затишно сидячи за столом, вони смакували яблука та черешні, радіючи своїй праці. “Ось, бачите,” — сказала мама, — “Земля дає нам все, якщо ми піклуємось про неї і прикладаємо зусилля”.
Іван та Оленка зрозуміли важливу цінність: працюючи з любов’ю і терпінням, можна отримати не лише плоди, а й радість від спільної праці та зусиль. І навіть якщо Земля колись забирає щось, вона завжди готова дати нове.
Відтоді Петренки кожного року з нетерпінням чекали весни, щоб знову працювати на своїй землі, знали: попри всі труднощі, вона завжди буде їх великою матусею!
