Новая Школа - онлайн-школа подготовки к ЕГЭ
Задача Задача №1622174
А
Аноним
25 сентября 2024 12:34 · публичный вопрос
А
Аноним

Розділіть текст на частини. Дайте кожній із них назву. Запишіть дібрані вами заголовки до частин тексту. НАЙЦІННІШИЙ ПОДАРУНОК Давно колись жили батько й мати і було в них троє синів. Одного дня батько покликав усіх синів до себе і сказав: — Діти мої, хоч ми з матір’ю ще не старі, але ж не бу- демо жити вічно, не зможемо годувати вас усе життя. Тому покажіть, на що ви здатні. Від завтрашнього дня дбайте са- мі за себе. Ідіть, куди хочете, робіть, що хочете. А через рік вертайтеся і принесіть додому найцінніший подарунок. А що нести — хай кожен із вас вирішить сам. Послухалися сини та й пішли з дому. За рік повернулися. Найменший подав золоту скриньку, повну коштовних ка- мінців і виробів зі слонової кістки. Середульший привіз цілий віз дорогих страв: копченої та смаженої дичини, рідкісної морської риби, пирогів і тістечок, ароматних смачних плодів і ще багато всякої всячини. А у старшого за плечима висіла стара торбина, вицвіла від сонця й дощу. Видно, важка. 22 Книга — мудрий учитель. Спершу відкрили золоту скриньку найменшого, і кожен замилувався блиском, красою коштовностей. Помилувалися та й сховали скриньку. Настав обід. Середульший син уніс хліб і різні страви, за- просив батька й матір до столу. Пообідали та й побачили, що привезених харчів та напоїв вистачить лише на десять днів. Після обіду запитали, що ж приніс старший син. А він повів дивну розмову. Наприклад, став розповідати, чому йде дощ. Або чому, буває, колодязь копають дуже глибокий, а до води не докопуються. Або чому рис висаджують одна- ково, поливають однаково, а на одній стеблині зерен обмаль, а на іншій — кілька сотень. Він розповідав так цікаво, що люди гукали одне одного, і всі спішили послухати мудрої мови. — Я, батьку, — сказав старший син, — шукав учителя, який би мене всього навчив: як жити, як працювати, на хліб і до хліба заробляти. Ось він. Старший син розв’язав торбину. Усі здивувалися — у тор- бині були самі книжки. А батько погладив бороду і сказав: — Молодець, сину! Усім нам треба вчитися. Не коштовні цяцьки і не смачні страви головне в житті. А знання й умін- ня. Вони допоможуть заробляти на щоденне прожиття. Твій подарунок, сину, найцінніший. Пер

Нейросеть25 сентября 2024 12:34
  1. Слова батька
    Давно колись жили батько й мати і було в них троє синів. Одного дня батько покликав усіх синів до себе і сказав: — Діти мої, хоч ми з матір’ю ще не старі, але ж не будемо жити вічно, не зможемо годувати вас усе життя. Тому покажіть, на що ви здатні. Від завтрашнього дня дбайте самі за себе. Ідіть, куди хочете, робіть, що хочете. А через рік вертайтеся і принесіть додому найцінніший подарунок. А що нести — хай кожен із вас вирішить сам.

  2. Повернення синів
    Послухалися сини та й пішли з дому. За рік повернулися. Найменший подав золоту скриньку, повну коштовних камінців і виробів зі слонової кістки. Середульший привіз цілий віз дорогих страв: копченої та смаженої дичини, рідкісної морської риби, пирогів і тістечок, ароматних смачних плодів і ще багато всякої всячини. А у старшого за плечима висіла стара торбина, вицвіла від сонця й дощу. Видно, важка.

  3. Дарунки синів
    Спершу відкрили золоту скриньку найменшого, і кожен замилувався блиском, красою коштовностей. Помилувалися та й сховали скриньку. Настав обід. Середульший син уніс хліб і різні страви, запросив батька й матір до столу. Пообідали та й побачили, що привезених харчів та напоїв вистачить лише на десять днів.

  4. Мудрість старшого сина
    Після обіду запитали, що ж приніс старший син. А він повів дивну розмову. Наприклад, став розповідати, чому йде дощ. Або чому, буває, колодязь копають дуже глибокий, а до води не докопуються. Або чому рис висаджують однаково, поливають однаково, а на одній стеблині зерен обмаль, а на іншій — кілька сотень. Він розповідав так цікаво, що люди гукали одне одного, і всі спішили послухати мудрої мови.

  5. Цінність знань
    — Я, батьку, — сказав старший син, — шукав учителя, який би мене всього навчив: як жити, як працювати, на хліб і до хліба заробляти. Ось він. Старший син розв’язав торбину. Усі здивувалися — у торбині були самі книжки. А батько погладив бороду і сказав: — Молодець, сину! Усім нам треба вчитися. Не коштовні цяцьки і не смачні страви головне в житті. А знання й уміння. Вони допоможуть заробляти на щоденне прожиття. Твій подарунок, сину, найцінніший.

Розділіть текст на частини. Дайте кожній із них назву. Запишіть дібрані вами заголовки до частин тексту. НАЙЦІННІШИЙ ПОДАРУНОК Давно колись жили батько й мати і було в них троє синів. Одного дня батько покликав усіх синів до себе і сказав: — Діти мої, хоч ми з матір’ю ще не старі, але ж не бу- демо жити вічно, не зможемо годувати вас усе життя. Тому покажіть, на що ви здатні. Від завтрашнього дня дбайте са- мі за себе. Ідіть, куди хочете, робіть, що хочете. А через рік вертайтеся і принесіть додому найцінніший подарунок. А що нести — хай кожен із вас вирішить сам. Послухалися сини та й пішли з дому. За рік повернулися. Найменший подав золоту скриньку, повну коштовних ка- мінців і виробів зі слонової кістки. Середульший привіз цілий віз дорогих страв: копченої та смаженої дичини, рідкісної морської риби, пирогів і тістечок, ароматних смачних плодів і ще багато всякої всячини. А у старшого за плечима висіла стара торбина, вицвіла від сонця й дощу. Видно, важка. 22 Книга — мудрий учитель. Спершу відкрили золоту скриньку найменшого, і кожен замилувався блиском, красою коштовностей. Помилувалися та й сховали скриньку. Настав обід. Середульший син уніс хліб і різні страви, за- просив батька й матір до столу. Пообідали та й побачили, що привезених харчів та напоїв вистачить лише на десять днів. Після обіду запитали, що ж приніс старший син. А він повів дивну розмову. Наприклад, став розповідати, чому йде дощ. Або чому, буває, колодязь копають дуже глибокий, а до води не докопуються. Або чому рис висаджують одна- ково, поливають однаково, а на одній стеблині зерен обмаль, а на іншій — кілька сотень. Він розповідав так цікаво, що люди гукали одне одного, і всі спішили послухати мудрої мови. — Я, батьку, — сказав старший син, — шукав учителя, який би мене всього навчив: як жити, як працювати, на хліб і до хліба заробляти. Ось він. Старший син розв’язав торбину. Усі здивувалися — у тор- бині були самі книжки. А батько погладив бороду і сказав: — Молодець, сину! Усім нам треба вчитися. Не коштовні цяцьки і не смачні страви головне в житті. А знання й умін- ня. Вони допоможуть заробляти на щоденне прожиття. Твій подарунок, сину, найцінніший. Пер
1. **Слова батька** Давно колись жили батько й мати і було в них троє синів. Одного дня батько покликав усіх синів до себе і сказав: — Діти мої, хоч ми з матір’ю ще не старі, але ж не будемо жити вічно, не зможемо годувати вас усе життя. Тому покажіть, на що ви здатні. Від завтрашнього дня дбайте самі за себе. Ідіть, куди хочете, робіть, що хочете. А через рік вертайтеся і принесіть додому найцінніший подарунок. А що нести — хай кожен із вас вирішить сам. 2. **Повернення синів** Послухалися сини та й пішли з дому. За рік повернулися. Найменший подав золоту скриньку, повну коштовних камінців і виробів зі слонової кістки. Середульший привіз цілий віз дорогих страв: копченої та смаженої дичини, рідкісної морської риби, пирогів і тістечок, ароматних смачних плодів і ще багато всякої всячини. А у старшого за плечима висіла стара торбина, вицвіла від сонця й дощу. Видно, важка. 3. **Дарунки синів** Спершу відкрили золоту скриньку найменшого, і кожен замилувався блиском, красою коштовностей. Помилувалися та й сховали скриньку. Настав обід. Середульший син уніс хліб і різні страви, запросив батька й матір до столу. Пообідали та й побачили, що привезених харчів та напоїв вистачить лише на десять днів. 4. **Мудрість старшого сина** Після обіду запитали, що ж приніс старший син. А він повів дивну розмову. Наприклад, став розповідати, чому йде дощ. Або чому, буває, колодязь копають дуже глибокий, а до води не докопуються. Або чому рис висаджують однаково, поливають однаково, а на одній стеблині зерен обмаль, а на іншій — кілька сотень. Він розповідав так цікаво, що люди гукали одне одного, і всі спішили послухати мудрої мови. 5. **Цінність знань** — Я, батьку, — сказав старший син, — шукав учителя, який би мене всього навчив: як жити, як працювати, на хліб і до хліба заробляти. Ось він. Старший син розв’язав торбину. Усі здивувалися — у торбині були самі книжки. А батько погладив бороду і сказав: — Молодець, сину! Усім нам треба вчитися. Не коштовні цяцьки і не смачні страви головне в житті. А знання й уміння. Вони допоможуть заробляти на щоденне прожиття. Твій подарунок, сину, найцінніший.