На ваше прохання, ось відредагований текст з розставленими розділовими знаками:
Ми закінчували закріплювати намет, коли перший спалах блискавки розсік небо, і порив вітру пригнув до землі верхівки дерев.
Як я люблю химери вулиць, що дивним дихають життям, де в кожнім зламі й повороті таїться усміх і любов...
Як добре тій людині жити, яка в житті не знала суму, в якої серце не болить від сонця й весняного суму.
Хіба не бачите, що небо голубіє, що сонце ранками всміхається ясніш і вся земля, в якімсь чеканні дивнім мліє і легше дихає, і дивиться ясніш.
Почали радитися, як їм вийти з плавнів, куди йти?
Я з тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї, де з народження мені співали солов'ї.
