Реши задание на изображении

Коротко: головна логіка розділу така: будова літосфери впливає на рельєф, повітряні маси й атмосферний тиск — на опади, а Світовий океан перерозподіляє тепло та вологу.

1

За картою будови земної кори можна визначити:

• типи земної кори — материкову й океанічну;
• розташування літосферних плит;
• межі платформ, складчастих поясів і розломів;
• райони землетрусів і вулканізму;
• зв’язок будови земної кори з рельєфом і родовищами корисних копалин.

2

Гори з часом перетворюються на рівнини внаслідок вивітрювання та ерозії. Вода, вітер, льодовики й перепади температур руйнують гірські породи та переносять їх у знижені місця. Цей процес називають денудацією.

3

Гірські споруди в океанах мають великі розміри, тому що часто утворюються вздовж меж розходження літосферних плит. Тут із надр Землі піднімається магма, формуючи довгі серединно-океанічні хребти. Вони простягаються на тисячі кілометрів, а під водою руйнуються повільніше.

4

Кругообіги поверхневих течій:

• переносять тепло від екватора до полюсів, а холодні води — у зворотному напрямку;
• пом’якшують або змінюють клімат узбереж;
• впливають на температуру й вологість повітря;
• можуть збільшувати або зменшувати кількість опадів.

Тому теплі течії зазвичай роблять клімат узбереж теплішим і вологішим, а холодні — прохолоднішим і сухішим.

5

Під час вивчення літосфери та клімату потрібно працювати з такими картами:

• фізичною;
• тектонічною або картою будови земної кори;
• геологічною;
• картою корисних копалин;
• кліматичною;
• картою атмосферного тиску та постійних вітрів;
• картою океанічних течій.

6

На фото, схоже, сторони в запитанні переплутано. Правильно: область мусонного клімату розташована переважно на сході та півдні Євразії, а не на заході.

Улітку суходіл нагрівається сильніше за океан, тому в Азії виникає область низького тиску. Вологе повітря з океану рухається на суходіл і приносить опади. Узимку суходіл охолоджується, і сухе повітря рухається з материка до океану. На заході Євразії переважає вплив Атлантичного океану та західних вітрів.

7

Цей тип клімату назвали середземноморським, бо він найтиповіший для узбереж Середземного моря.

Його ознаки:

• літо спекотне й сухе;
• зима м’яка, помірно тепла та волога;
• найбільше опадів випадає взимку.

8

Так, повітряні маси є одним із головних чинників утворення та розподілу опадів, але не єдиним.

• Вологі морські повітряні маси приносять опади.
• Сухі континентальні повітряні маси формують посушливу погоду.
• Під час підняття повітря воно охолоджується, утворюються хмари й опади.
• Гори змушують повітря підніматися, тому на навітряних схилах опадів більше.

Наприклад, вологе повітря з Атлантики приносить опади в Західну Європу, а сухе тропічне повітря формує пустелі.

9

Континентальний тропічний клімат називають пустельним, тому що для нього характерні:

• дуже висока температура;
• постійне переважання сухого повітря;
• низхідні потоки в поясах високого тиску;
• мала кількість опадів;
• сильне випаровування;
• бідна рослинність і великі добові коливання температури.

10

Залежність така:

• низький атмосферний тиск → висхідні потоки повітря → охолодження → утворення хмар і опадів;
• високий атмосферний тиск → низхідні потоки повітря → нагрівання й висушування → мало опадів.

Тому найбільше опадів випадає в екваторіальному та субполярних поясах низького тиску, а найменше — у тропічних і полярних поясах високого тиску.

11

Світовий океан:

• регулює температуру Землі;
• накопичує та переносить тепло;
• є головним джерелом вологи для атмосфери;
• бере участь у кругообігу води;
• впливає на формування клімату;
• є середовищем життя багатьох організмів;
• забезпечує людство біологічними, мінеральними та енергетичними ресурсами;
• виробляє значну частину кисню завдяки водоростям і планктону.

12

Схему можна записати так:

Океан → атмосфера — випаровування води, передавання тепла.

Атмосфера → суходіл — перенесення вологи та випадання опадів.

Суходіл → океан — річковий і підземний стік, танення льодовиків, повернення води в океан.

13

Широтна зональність — закономірна зміна природних зон і кліматичних поясів від екватора до полюсів.

Вертикальна поясність — закономірна зміна природних комплексів від підніжжя гори до її вершини.

Спільні риси:

• природні комплекси змінюються закономірно;
• причиною є зміна температури та зволоження;
• можуть повторюватися подібні природні пояси.

Відмінності:

• широтна зональність змінюється в горизонтальному напрямку, від екватора до полюсів;
• вертикальна поясність змінюється у вертикальному напрямку, з висотою;
• широтна зональність залежить переважно від кількості сонячного тепла;
• вертикальна поясність залежить від висоти, рельєфу та положення схилів.

14

Тема	Необхідні карти	За змістом
Літосфера	фізична, тектонічна, геологічна, карта корисних копалин	фізична — загальногеографічна; інші — тематичні
Клімат	кліматична, карта атмосферного тиску, вітрів, океанічних течій	тематичні
Природні комплекси	фізична, карта природних зон, ґрунтів, рослинності й тваринного світу	фізична — загальногеографічна; інші — тематичні

За охопленням території це можуть бути карти світу, півкуль, материків, окремих країн, областей або місцевостей.

15

Етнос — це історично сформована спільнота людей, об’єднана спільною мовою, культурою, традиціями та національною самосвідомістю.

В Україні проживають українці, кримські татари, поляки, угорці, румуни, болгари, євреї, словаки, греки, роми та представники інших етносів.

16

Оскільки місцевість не вказана, відповідь можна пристосувати до свого населеного пункту.

Наприклад, у лісостеповій місцевості це можуть бути:

• цегляні або глиняні будинки;
• криниці;
• дерев’яні паркани;
• глиняний посуд;
• сільськогосподарські знаряддя.

Глиняні та цегляні вироби пов’язані з наявністю глини, криниці — з потребою в питній воді, а дерев’яні предмети — з використанням лісових ресурсів. У Карпатах прикладами будуть дерев’яні будинки та круті дахи, а біля річки — човни, сітки й пристані.

17

Густоту населення визначають за формулою:

\[ D=\frac{N}{S}, \]

де \(D\) — густота населення, \(N\) — чисельність населення, \(S\) — площа території.

Одиниця вимірювання — осіб/км².

Наприклад, якщо в області проживає \(200\,000\) осіб на площі \(4\,000\ \text{км}^2\), то:

\[ D=\frac{200\,000}{4\,000}=50\ \text{осіб/км}^2. \]

Перевірка: у №12 кругообіг води замкнувся, а в №17 результат обов’язково має вимірюватися в особах на квадратний кілометр.

Поясни на прикладі, як працює мусон