Мне нужно просто сделать небольшой конспект с 3 страниц книги по Истории Украины. Українською звісно ж)
Сверь числа и знаки с фото.
ВСТУП Основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку
Україна і світ на порозі 20 ст.
19 ст. характеризувалося істотним прискоренням економічного розвитку провідних країн Західної Європи завдяки впровадженню мануфактурного виробництва фабрично-заводських. За політичним ладом ці країни були або республіками, або конституційними монархіями, тож їхнє населення мало колективний суверенітет. Демократичні принципи, покладені в основу суспільно-політичного життя, забезпечували прискорений соціально-економічний і культурний прогрес. Вагомі переваги у розвиткові, які забезпечили насамперед військову могутність, дали змогу цим країнам разом із Північноамериканськими Сполученими Штатами перетворити майже весь світ на свій колоній та напівколоній.
Міждержавні суперечності, підігрівані боротьбою за колонії та залежні території, які давали метрополіям неабиякі додаткові ресурси, зумовили появу в самій Європі воєнно-політичних блоків, які протистояли один одному. На правах другорядних членів цих блоків виступили дві імперії Центрально-Східної Європи – Австро-Угорська і Російська. Саме в їх складі перебували українські землі.
Скасування кріпосного права (1861) в Російській імперії зумовило швидке економічне зростання, передусім завдяки капіталам, запозичуваним із країн Західної Європи. Однак за політичним устроєм країна залишалася середньовічною монархією із самодержавним способом правління. Завдяки невичерпним людським та природним ресурсам царська Росія зберігала статус великої держави, але залишалася другорядним учасником коаліції, до якої входили Великобританія і Франція. Ці країни спромоглися подолати власні імперіалістичні суперечності й об’єдналися в Антанту, щоб протистояти Центральним державам – Німеччині та Австро-Угорщині.
20 століття у світовій історії
Для українців у складі Росії та Австро-Угорщини протистояння цих країн обернулося трагедією. Коли спалахнула Перша світова війна, вони були мобілізовані до царської і цісарської армій, щоб воювати одне проти одного й гинути не за себе, а за імперіалістичні інтереси.
Український народ не мав політичної перспективи у разі поразки або перемоги як однієї, так і іншої протиборчої сторони. Перемога Антанти забезпечувала Росії анексію західноукраїнських земель. Натомість перемога Центральних держав давала можливість Австро-Угорщини претендувати на Правобережну Україну. Однак результат світової війни виявився неочікуваним для деяких її учасників. Знекровлена війною економіка, соціальна криза і визвольний рух пригноблених націй спричинили розпад Російської та Австро-Угорської імперій.
ВСТУП 5
Унаслідок їх розпаду в кінці Першої світової війни на карті світу з’явилися Українська Народна Республіка (1917) та Західноукраїнська Народна Республіка (1919), які проголосили утворення єдиної соборної України. Однак нав’язані змагання українського народу зазнали поразки, і українські землі поділили між собою чотири держави, які утвердилися на уламках імперій: Росія, Польща, Румунія і Чехословаччина.
Два десятиліття між Першою і Другою світовими війнами в пошматованій Росією основній частині України будувався радянський комунізм. Й. Сталін не зупинився навіть перед Голодомором, щоб зламати опір українського народу насаджуванню протиприродних відносин між суспільством і державою. Здійснюючи денаціоналізацію на українських землях за межами радянської України на північному та південному сході на території Росії, тобто позбавляючи місцевих українців національної ідентичності, радянське керівництво одночасно приєднувало до неї західноукраїнські землі, відібрані у сусідніх держав. Отже, одним із наслідків територіальних змін, спричинених Другою світовою війною, була поява соборної України.
Під час Другої світової війни відбувся перехід найрозвинутіших країн Заходу від індустріального до постіндустріального суспільства. Радянський Союз перетворився на наддержаву і почав насаджувати комуністичні порядки в інших країнах, прагнучи світової гегемонії, але наразився на спротив спочатку з боку Японії, а потім – червоного Китаю. Розв’язана СРСР холодна війна з країнами Заходу була приречена на провал унаслідок неефективності планово-директивної економіки й соціального устрою, заснованого на диктатурі.
Періодизація історії України в 20 – на початку 21 ст. 10 клас [Рисунок: шість чорно-білих світлин у ряд з підписами над кожною: «Україна в Першій світовій війні 1914-1917 рр.»; «Утворення Української Народної Республіки 1917 р.»; «Україна в боротьбі за незалежність 1918-1920 рр.»; «Утвердження радянського ладу в Україні 1921-1938 рр.»; «Західноукраїнські землі у міжвоєнний період 1921-1938 рр.»; «Україна в Другій світовій війні 1939-1945 рр.»]
6 ВСТУП
Якщо в першій половині 20 ст. зазнали краху імперії традиційного типу, то в другій – зникли колоніальні імперії. Поразка СРСР у холодній війні зумовила розпад багатонаціональної імперії, реставрованої більшовиками на нових засадах, по периметру кордонів союзних республік.
Україна на початку 21 ст.
У 21 ст. у світі триває науково-технічна революція, яка набуває різноманітних форм. Зокрема, інформаційна революція, яка почалася у 30-ті роки 20 ст. з широкого використання засобів цифрової обчислювальної техніки, зробила можливою появу Інтернету та соціальних мереж у ньому, що істотно посилило вплив громадянського суспільства на всі сфери життя держави.
Провал «революції [неразборчиво]», яку Москва намагалася здійснити у формі «перебудови», і спричинений нею розпад Радянського Союзу забезпечили Україні справжню державність, включно з поверненням їй народу колективного суверенітету. Проте реальне звільнення від радянських форм життя розтягнулося на цілі десятиліття. Сучасна Україна зупинилася на порозі тієї Європи, яка не зазнала деформуючого впливу радянської спадщини. Євромайдан і Революція гідності стали точкою неповернення у «світле минуле» і гарантією входження українського народу в коло європейських народів.
11 клас [Рисунок: шість чорно-білих світлин у ряд з підписами над кожною: «Повоєнний період в історії України 1946-1955 рр.»; «Україна в умовах десталінізації 1956-1964 рр.»; «Україна в добу «застою» 1965-1984 рр.»; «Україна на шляху до незалежності 1985-1991 рр.»; «Формування олігархічної України 1992-1999 рр.»; «Україна на порозі об’єднаної Європи 2000-2018 рр.»]
ВСТУП 7
Короткий конспект: «Вступ. Основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку» (стор. 5–7)
1. Світ на порозі 20 ст.
- 19 ст. — різке прискорення економіки Західної Європи (фабрично-заводське виробництво); там республіки й конституційні монархії, демократія → прогрес, військова сила → колонії та напівколонії (разом із США).
- Боротьба за колонії → два ворожі воєнно-політичні блоки. Українські землі — у складі «другорядних» імперій: Російської та Австро-Угорської.
- Росія: кріпацтво скасовано 1861 р. → зростання на західних капіталах, але самодержавство. Великобританія і Франція → Антанта проти Центральних держав (Німеччина, Австро-Угорщина).
2. Перша світова війна
- Українців мобілізували в обидві армії — царську і цісарську: воювали «одне проти одного» за чужі інтереси.
- Перемога жодної сторони не давала Україні перспективи: Антанта — анексія західноукраїнських земель, Центральні держави — претензії на Правобережжя.
- Наслідок: розпад Російської та Австро-Угорської імперій.
3. 1917–1939 рр.
- УНР (1917) і ЗУНР (1919) — ідея соборної України; поразка змагань → поділ земель між Росією, Польщею, Румунією, Чехословаччиною.
- У радянській частині — будівництво комунізму, репресії, Голодомор, денаціоналізація українців поза УСРР; водночас приєднання західноукраїнських земель → поява соборної України (підсумок Другої світової).
4. Світ після 1945 р.
- Захід: індустріальне → постіндустріальне суспільство.
- СРСР — наддержава, насаджував комунізм у світі; холодна війна → провал через неефективність планово-директивної економіки.
- Друга половина 20 ст.: крах колоніальних імперій; поразка СРСР у холодній війні → розпад Союзу.
5. Україна на початку 21 ст.
- Науково-технічна та інформаційна революція (з 1930-х рр., Інтернет, соцмережі) → посилення громадянського суспільства.
- Провал «перебудови» → розпад СРСР → справжня державність України, але звільнення від радянських форм розтяглося на десятиліття.
- Євромайдан і Революція гідності — точка неповернення у «світле минуле» і гарантія входження до кола європейських народів.
Періодизація (стор. 6–7)
- 10 клас: 1914–1917 — Перша світова; 1917 — УНР; 1918–1920 — боротьба за незалежність; 1921–1938 — утвердження радянського ладу; 1921–1938 — західноукраїнські землі; 1939–1945 — Друга світова.
- 11 клас: 1946–1955 — повоєнний період; 1956–1964 — десталінізація; 1965–1984 — «застій»; 1985–1991 — шлях до незалежності; 1992–1999 — олігархічна Україна; 2000–2018 — на порозі об’єднаної Європи.
Принцип, за яким це складено
- Один абзац підручника = одна теза. Решта — приклади, їх у конспект не тягнемо.
- Наскрізна трійка: що було у світі → що це означало для України → який наслідок. Саме так побудовані всі три сторінки.
- Дати, назви, цифри — маркери, а не текст: 1861, 1917, 1919, 1939–1945.
- Перевірка: якщо за конспектом ви можете своїми словами переказати кожен абзац сторінки — конспект робочий; якщо ні — додайте одну тезу, а не ціле речення.
