Новая Школа - онлайн-школа подготовки к ЕГЭ
Физика · 7 класс Задача №3802137
А
Аноним
7 часов назад · публичный вопрос
А
Аноним

Теми навчальних проєктів: 2 що таке атом:... мені треба зробити проєкт

Ответ нейросети
7 часов назад

Коротко

Проєкт «Що таке атом: від давнини до сучасних уявлень» — це історія про те, як змінювалася модель атома під тиском експериментів: ідея давніх греків → хімічний атом Дальтона → «пудинг» Томсона → ядерна модель Резерфорда → модель Бора → сучасна квантова модель. Головна думка, яку варто показати: наука не одразу знала правду, кожна модель була правильною «доти, доки не з'явився дослід, який їй суперечив».

Ключові кроки (це і є зміст проєкту)

  1. Вступ. Усе навколо складається з атомів; розмір атома близько \(10^{-10}\) м. Питання проєкту: чи атом справді неподільний?
  2. Давнина (V ст. до н. е.). Левкіпп і Демокріт: речовину можна ділити лише до певної межі, далі — найдрібніші неподільні частинки, «атомос» = неподільний. Арістотель вважав матерію неперервною, тому ідея майже на 2000 років «заснула».
  3. 1803 р., Джон Дальтон. Атом — найдрібніша частинка хімічного елемента. Модель пояснила закон збереження маси та сталий склад речовин. Атом знову вважають неподільним.
  4. 1897 р., Джозеф Томсон відкрив електрон. Отже, атом подільний! Модель 1904 р. — «пудинг із родзинками»: позитивно заряджена «булочка», у якій «родзинки»-електрони.
  5. 1909–1911 рр., дослід Резерфорда (розсіяння α-частинок на золотій фользі). Більшість частинок пройшла наскрізь, частина — сильно відхилилася. Висновок: атом майже порожній, а в центрі — крихітне важке ядро (планетарна модель).
  6. Проблема моделі Резерфорда. За класичною фізикою електрон, обертаючись, мав випромінювати енергію й за \(10^{-11}\) с упасти на ядро.
  7. 1913 р., Нільс Бор. Електрони рухаються лише дозволеними «орбітами» й не випромінюють на них; випромінювання — тільки під час переходу між орбітами. Так вдалося пояснити спектр водню.
  8. 1920-ті рр. — квантова модель. Луї де Бройль (хвилі), Гейзенберг (співвідношення невизначеностей), Шредінґер (рівняння). Електрон — не кулька на орбіті, а «хмара» ймовірності (орбіталь).
  9. 1932 р., Джеймс Чедвік — нейтрон. Сучасна картина: ядро з протонів і нейтронів (розмір близько \(10^{-15}\) м), навколо — електронна хмара.
  10. Висновки: шлях «модель → дослід → суперечність → нова модель»; де це потрібно (атомна енергетика, медицина, електроніка).
  11. Джерела (підручник, науково-популярні сайти, енциклопедії).

Як оформити

  • 10–12 слайдів, на кожному одна думка + схема або фото.
  • Обов'язково 1 слайд-«таймлайн» з датами \(V\) ст. до н. е. → 1803 → 1897 → 1911 → 1913 → 1920-ті.
  • Дай рік і прізвище вченого щоразу, коли згадуєш модель.

Самоперевірка

  • Чи видно, чому кожна наступна модель з'явилася (який дослід «зламав» попередню)?
  • Чи не переплутав Томсона («пудинг») і Резерфорда (ядро)?
  • Чи є хоча б одна власна схема, а не лише текстові слайди?

Обсуждение

2 сообщения
А
Аноним

Давай трохі менше

Нейросеть7 часов назад

Проєкт «Що таке атом» — коротко

Головна ідея: атом не завжди був таким, як у підручнику. Модель змінювалася, коли експеримент їй суперечив.

План (8 слайдів):

  1. Вступ — усе складається з атомів, розмір ≈ \(10^{-10}\) м. Питання: чи атом неподільний?
  2. Демокріт (V ст. до н. е.) — «атомос» = неподільний.
  3. Дальтон, 1803 — атом як найдрібніша частинка елемента.
  4. Томсон, 1897 — відкрив електрон, отже атом подільний; модель «пудинг із родзинками».
  5. Резерфорд, 1911 — дослід із золотою фольгою: у центрі важке крихітне ядро, атом майже порожній.
  6. Бор, 1913 — електрони на дозволених орбітах; пояснив спектр водню.
  7. Сучасна модель — ядро (протони + нейтрони, 1932) і електронна хмара.
  8. Висновок — шлях «модель → дослід → нова модель»; де це застосовують.

Оформлення: один слайд — одна думка; обов'язково таймлайн із датами та 1–2 власні схеми.

Перевір: кожна нова модель має причину появи, а Томсон і Резерфорд не переплутані.

Якщо треба — скорочу ще або розпишу конкретний слайд.