Буду надсилати тобі по 3 фотографії. Ти аналізуй їх, і за необхідністю виписувати все важливе
Коротко: на фото — три сторінки підручника «Всесвітня історія. 10 клас» (с. 9–10 «Вступ» і с. 11 — початок Розділу 1). Нижче — конспект найважливішого.
1. Межі курсу
- Курс охоплює економічні, політичні, дипломатичні, військові та культурні процеси першої половини ХХ ст.
- Хронологія: від початку Першої світової війни (1914) до завершення Другої світової війни (1945).
- Мета — зрозуміти взаємозв'язки між людьми, відносини між націями й державами.
2. Як характеризують початок ХХ ст.
- Доба утвердження імперіалізму, становлення націй, бурхливого технічного прогресу, який руйнував традиційне суспільство.
- Один із найдраматичніших і найсуперечливіших періодів: поєднав найвеличніші досягнення людства і найбільші трагедії.
- Двоїстість: суттєво покращився добробут мільйонів людей — і водночас занепад у багатьох регіонах земної кулі.
- ХХ ст. — «століття пересічної людини»: саме на неї припало найбільше страждань; революції прагнули змінити старий порядок, але часто права людини порушувалися ще більше, а нові порядки були гіршими за старі.
- Перша половина ХХ ст. — час протистояння демократичних і тоталітарних режимів (у кількох етапах і напрямах). Тісно переплелися суперечності всередині країн і в міжнародних відносинах — без цього не зрозуміти, що призвело до Другої світової війни.
3. Індустріальне суспільство: що змінилося
- Завершилося формування індустріального суспільства.
- Істотно зріс життєвий рівень населення провідних країн; підприємці змушені були збільшувати заробітну плату й скорочувати тривалість робочого дня.
- З появою багатьох робітничих професій зростала кількість інтелігенції та, особливо важливо, дрібних і середніх власників — вони на всіх етапах розвитку ринкового господарства становлять основу суспільства.
- Значний вплив справили науково-технічні досягнення, зокрема розвиток фундаментальних наук.
- Ключовий контраст: раніше блага цивілізації були доступні лише нечисленному міському прошарку найрозвиненіших західноєвропейських країн, а в 1919–1939 завдяки індустріальній революції з ними ознайомилися мільйони людей.
4. Міжнародні відносини (теза вступу)
- Не було авторитетної міжнародної організації, яка могла б об'єднати сили й не допустити світової війни.
- Ліга Націй виявилася неспроможною створити ефективну систему міжнародної безпеки.
- Політичні еліти в європейських столицях віддали перевагу вигоді за рахунок інших над тверезим розрахунком і турботою про долю народів.
- Друга світова війна (1939–1945) — мільйони загиблих, масштабні руйнування, економічні втрати, чергове перекроювання політичної карти світу.
5. Розділ 1. «Передумови Першої світової війни, війна та революції»
Поняття: «Перша світова війна», «геополітичний простір», «геополітичні інтереси», «система "озброєного миру"», «військово-політичний блок», «позиційна війна», «ксенофобія», «геноцид».
Дати й події, які треба знати: хронологічні межі Першої світової війни; революційні події в Російській імперії; вступ у війну США та вихід з війни Росії; прихід до влади більшовиків; революції в Австрії, Німеччині, Болгарії; дата укладення Комп'єнського перемир'я (у підручнику лише названа; додатково — 11 листопада 1918 р.).
Уміння: встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій; показувати на карті зони геополітичних зазіхань держав — членів Антанти й Троїстого союзу та основні битви; визначати передумови війни й революцій; пояснювати особливості статусу жінки в суспільстві в період війни; узагальнювати політичні, економічні та соціальні наслідки війни й революцій у Росії та Німеччині.
Ще одна важлива теза: війна як чинник розпаду багатонаціональних імперій.
6. Питання, на які варто вміти відповідати
- «Поміркуйте»: особливості «довгого» ХІХ ст.; роль технічного прогресу; наслідки індустріальної революції; зміни в суспільному й повсякденному житті; як демократичні революції середини ХІХ ст. розширили права й свободи.
- «Запитання і завдання» (с. 10): 1) чи могли основні ознаки світового розвитку початку ХХ ст. з'явитися в попередні епохи (з обґрунтуванням); 2) чи притаманні якісь із них сьогоденню і які саме.
Принцип конспектування цієї теми: дата → поняття → причина → наслідок. Наприклад: індустріальна революція → зростання виробництва й потреби в робітниках → підвищення зарплат і скорочення робочого дня → формування індустріального суспільства.
Обсуждение
10 сообщенийПоясни, що мені потрібно тут записати???
Це титульна сторінка зошита — тут не конспект, а «паспорт» зошита. Запиши нижче від заголовка:
- Прізвище та ім'я (у родовому відмінку: «Зошит з всесвітньої історії учня/учениці 10-А класу Петренка Івана»);
- клас і навчальний заклад (ліцей/гімназія/школа № …);
- за бажанням — рік (2025–2026 н. р.) і прізвище вчителя.
А конспект починається з наступної сторінки
Ось як можна оформити перший запис (за підручником, с. 9–10):
Дата: …
Тема: Вступ. Світ на початку ХХ ст.
План:
- Хронологічні межі курсу.
- Ознаки доби.
- Індустріальне суспільство.
- Міжнародні відносини.
- Завдання курсу.
Опорний конспект (те, що варто виписати):
- Курс: 1914–1945 — від початку Першої до завершення Другої світової війни.
- Доба імперіалізму, формування націй, технічний прогрес.
- ХХ ст. — «століття пересічної людини»: великі досягнення й найбільші трагедії.
- Протистояння демократичних і тоталітарних режимів у першій половині ХХ ст.
- Завершилося формування індустріального суспільства; зріс життєвий рівень, зарплати, скоротився робочий день; зросла кількість інтелігенції та дрібних і середніх власників.
- Ліга Націй не змогла створити ефективну систему міжнародної безпеки → Друга світова війна (1939–1945).
Висновок одним реченням: перша половина ХХ ст. поєднала науково-технічний прогрес із двома світовими війнами, революціями та боротьбою демократії й тоталітаризму.
Хочеш — так само складу короткий конспект до § 1 Розділу 1, коли надішлеш його фото.
В сенсі??? Я весь час буду тільки період з 1914 до 1945 років вивчати????
Ні, не «все життя» 🙂. Період 1914–1945 — це межі саме цього курсу (10 клас, цей підручник). Це не вся історія людства і навіть не весь ХХ століття.
Як це влаштовано:
- До 10 класу ви вже проходили давні часи, Середньовіччя, ранній новий час.
- Друга половина ХХ ст. (від 1945 року: холодна війна, деколонізація, сучасність) — це зазвичай 11 клас або друга частина курсу.
- У підручнику прямо написано: «перша половина ХХ ст.», тому всі конспекти цього року будуть у цих межах.
На фото зошит підписано правильно — «Всесвітня історія». На титульній сторінці можна додати прізвище, ім'я, клас, але головне — ви вже в правильній темі.
Коротко: один курс = один період, а не вся історія назавжди.
А в 11 класі я що тоді вивчати буду?? З 1945 по 2026??
Так, саме так — з 1945 року до сьогодення. Але не «до 2026» як до фіксованої дати: курс формально закінчується «нашим часом», а підручник просто оновлюють — останні події в ньому зазвичай доведені до року видання.
Що буде в 11 класі
Історія в старшій школі йде двома паралельними курсами:
- Всесвітня історія — 1945 р. → початок ХХІ ст. (холодна війна, розпад СРСР, деколонізація, глобалізація, сучасні конфлікти);
- Історія України — ХХ ст. → сьогодення (визвольні змагання, радянський період, незалежність, сучасна війна).
Тобто програма 10–11 класів разом охоплює все ХХ століття: 10 клас — перша половина (до 1945), 11 клас — друга половина (після 1945).
Щодо фото
На обкладинці написано правильно — «Всесвітня історія». Далі зазвичай пишуть:
- «учня/учениці 10-А класу»;
- прізвище та ім'я;
- назву закладу;
- навчальний рік (2025–2026).
Назву курсу змінювати не треба — вона саме та.
А чому так мало 😭😭😭😭😭
Розумію, чому здається, що «мало» — але насправді це один із найщільніших періодів у програмі. За ці 31 рік уміщується:
- Перша світова війна (1914–1918);
- розпад чотирьох імперій — Російської, Австро-Угорської, Османської, Німецької;
- революції в Росії, Німеччині, Австрії, Угорщині, Болгарії;
- Версальсько-Вашингтонська система;
- «ревучі двадцяті» і Велика депресія;
- прихід до влади тоталітарних режимів;
- Голодомор 1932–1933 рр. і сталінські репресії;
- Друга світова війна, Голокост, рух Опору;
- початок холодної війни.
Плюс паралельно йде історія України за той самий період — тож насправді матеріалу більш ніж достатньо.
Щодо обкладинки на фото
Назву написано правильно — «Всесвітня історія». Залишилося додати нижче:
- прізвище та ім'я;
- клас (наприклад, 10-А);
- назву закладу;
- навчальний рік.
Виглядатиме приблизно так:
Всесвітня історія учня/учениці 10-А класу [Прізвище Ім'я] [Назва ліцею/гімназії] 2025–2026 н. р.
Якщо хочеш, можу підказати, як гарно оформити першу сторінку з планом курсу — це часто вимагають на першому уроці.
Тепер далі
Це §1 «Початок і розгортання Першої світової війни» (с. 10–12). Ось стислий конспект — саме те, що варто перенести в зошит.
1. Поняття
- «Озброєний мир» — період між об'єднанням Німеччини після франко-прусської війни (1871) і початком Першої світової війни (1914): гонка озброєнь між Великою Британією, Францією, Росією, Німеччиною та Австро-Угорщиною + дипломатичні кризи, що посилювали напруженість між Антантою і Троїстим союзом.
- «Балканський вузол» — найзаплутаніший і найнестабільніший регіон міжнародної політики початку ХХ ст.: новоутворені незалежні держави не хотіли бути «пішаками» в геополітичній грі великих держав.
2. Причини загострення міжнародних відносин
- Протистояння провідних європейських держав майже на всіх континентах, морях та океанах.
- Індустріальна революція дала їм достатній військовий та економічний потенціал для територіальної експансії.
- Особливо загострилося англо-німецьке морське суперництво.
3. Сфери зіткнення інтересів
Німеччина
- Прагнула стати військовим, економічним і політичним лідером Європи як «нова динамічна імперія».
- Вимагала рівних прав у колоніальних володіннях Британії, Франції, Бельгії, Голландії, Португалії; після 1871 р. активно завойовувала ринки.
- Вважала російсько-французький союз таким, що прагне підірвати її могутність.
Австро-Угорщина
- Утримати захоплені 1908 р. Боснію й Герцеговину.
- Протидіяла Росії (як «захиснику всіх слов'ян») і Сербії (як центру об'єднання південних слов'ян).
Франція
- Реванш за поразку 1870 р. і повернення Ельзасу й Лотарингії.
- Збитки від конкуренції німецьких товарів; страх нової агресії.
- Збереження колоніальної імперії, зокрема Північної Африки.
Росія
- Перегляд на свою користь режиму контролю над Дарданеллами — вільний вихід флоту в Середземне море.
- Будівництво залізниці Берлін—Багдад (1898) розцінювала як недружній акт і зазіхання на свої права в Азії (за договором 1907 р.).
- Протидія австро-німецькому проникненню на Балкани; підтримка сербів і болгар.
Велика Британія
- Неоголошена економічна й торговельна війна проти Німеччини; військово-морські приготування.
- Через німецьку загрозу відмовилася від політики «блискучої ізоляції».
- Не пробачила Німеччині підтримку бурів у війні 1899–1902 рр.
- Не збиралася поступатися «своїми» регіонами — Східною й Південно-Західною Африкою.
Сербія
- Утвердитися як лідер слов'ян Балкан; плани створити Югославію з усіма слов'янами Австро-Угорщини.
- Неофіційно підтримувала націоналістичні організації проти Австро-Угорщини.
4. Сараєвське вбивство → початок війни
- 28 червня 1914 р. у Сараєво (Боснія, тоді — частина Австро-Угорщини) Гаврило Принцип убив спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда та його дружину Софію.
- Вбивство стало формальним приводом для оголошення війни.
- 23 липня 1914 р. Австро-Угорщина висунула Сербії ультиматум і почала готуватися до війни.
- У конфлікт одразу втяглися Німеччина (підтримала Австро-Угорщину) і Росія (розраховувала на Францію й Британію) → війна не могла обмежитися сербсько-австрійським фронтом.
Дати для запам'ятовування: 1871 · 1898 · 1899–1902 · 1907 · 1908 · 28.06.1914 · 23.07.1914.
Довідково: Франц Фердинанд був спадкоємцем престолу (племінник Франца Йосифа), а Принцип належав до організації «Млада Босна» — це варто знати для НМТ.
5. Висновок
Початок ХХ ст. — це «озброєний мир»: економічне суперництво, колоніальні претензії та балканське суперництво зробили велику війну майже неминучою, а вбивство в Сараєво лише дало привід для її початку.
Коротко на запитання «Обговорення»
Документи показують, що Австро-Угорщина свідомо домагалася війни (вимоги, які «точно будуть відхилені»), а Німеччина дала їй «бланковий чек» — обіцянку повної підтримки (5 липня). Отже, вбивство було використане як привід, а рішення про війну ухвалювали заздалегідь.
Хочеш — зроблю окремо таблицю-шпаргалку «країна → мета» або допоможу з наступним параграфом, коли надішлеш фото.
