Сверь числа и знаки с фото.
ТКР 1 Основні поняття стереометрії. Аксіоми стереометрії та наслідки з них. Найпростіші задачі на побудову перерізів методом слідів Варіант 1
- Пряма b належить площині α. Виконайте відповідний малюнок і позначте на ньому точку K, яка належить площині α і не належить прямій b, та точку L, яка не належить площині α.
- ABCDA₁B₁C₁D₁ – прямокутний паралелепіпед (мал. 13). 1) Чи належить точка C площині ABC? 2) Чи належить точка B площині CC₁D₁?
- ABCDA₁B₁C₁D₁ – прямокутний паралелепіпед (мал. 13). 1) У якій точці пряма BB₁ перетинає площину A₁C₁D₁? 2) Укажіть будь-яку пряму, яка належить площині ABB₁.
- Через прямі BC і BA проведено площину. Доведіть, що цій площині належить бісектриса BM трикутника ABC.
- QKLM – тетраедр, точка A належить ребру KQ, точка B – ребру ML (мал. 14). Укажіть: 1) пряму перетину площин QLM і KBQ; 2) площину, що проходить через прямі AL і KQ.
- ABCD – тетраедр, AB = 8 см, BC = 10 см, AC = 12 см. 1) Побудуйте переріз, що проходить через середини ребер DA, DB і DC. 2) Знайдіть периметр отриманого перерізу.
- Скільки площин можна провести через точки A, B і C, якщо: 1) AB = 17 мм, BC = 0,2 дм, AC = 3 см; 2) AB = 2 см, BC = 30 мм, AC = 0,5 дм?
- Точки M і N належать граням ABC і AQB тетраедра QABC (мал. 15), а точка K – грані AQB тетраедра QABC (мал. 15). Перемалюйте малюнок і побудуйте переріз тетраедра площиною, що проходить через точки K, M і N.
- ABCDA₁B₁C₁D₁ – прямокутний паралелепіпед, AB = 3 см, AD = 4 см, AA₁ = 8 см. Знайдіть площу перерізу даного паралелепіпеда, що проходить через пряму BD та середину ребра CC₁. [Рисунок: мал. 13 — прямокутний паралелепіпед; нижня грань ABCD, верхня A₁B₁C₁D₁, вертикальні ребра AA₁, BB₁, CC₁, DD₁; підпис «Мал. 13».] [Рисунок: мал. 14 — тетраедр QKLM з вершиною Q і основою KLM; на ребрі KQ позначено точку A, на ребрі ML — точку B; підпис «Мал. 14».] [Рисунок: мал. 15 — тетраедр QABC з вершиною Q і основою ABC; усередині зображення позначено точки K, M, N; підпис «Мал. 15».]
10-А Підготовка до КР С. 26. Класна робота Вар. 2 ① 1) \(7B^{-\frac{4}{7}} = \frac{7}{\sqrt[7]{B^{4}}}\); 2) \((2a)^{\frac{3}{7}} = \sqrt[7]{(2a)^{3}}\); 3) \(p^{\frac{1}{2}} + x^{\frac{1}{4}} = \sqrt{p} + \sqrt[4]{x^{2}}\); у рамці: \(a^{\frac{m}{n}} = \sqrt[n]{a^{m}}\) ② 1) \(a^{-\frac{3}{4}} \cdot a^{\frac{1}{8}} = a^{-\frac{3}{4}+\frac{1}{8}} = a^{\frac{-6+1}{8}} = a^{-\frac{5}{8}}\); 2) \(a^{0,5} : a^{-1,3} = a^{0,5-(-1,3)} = a^{1,8}\); 3) \((a^{-1\frac{1}{2}})^{-2} = a^{1,5 \cdot 2} = a^{3}\) ③ 1) \((2^{-\frac{1}{6}})^{4,2} \cdot 4^{0,1} \cdot 2^{[неразборчиво]} = 2^{-0,7} \cdot (2^{2})^{0,1} \cdot [неразборчиво] = 2^{-1,2} \cdot 2^{0,2} = 2^{-1} = \frac{1}{2}\); 2) \((5^{-0,5})^{0,5} \cdot (0,2)^{-0,25} = [5^{-0,25} \cdot (\frac{1}{5})^{-0,25} = 5^{-0,25} \cdot 5^{0,25} = 5^{0} = 1]\); 3) \((\sqrt[4]{\frac{27}{8}})^{-\frac{4}{3}} = ((\frac{27}{8})^{\frac{1}{4}})^{-\frac{4}{3}} = (\frac{27}{8})^{-\frac{1}{3}} = (\frac{8}{27})^{\frac{1}{3}} = \sqrt[3]{\frac{8}{27}} = \frac{2}{3}\) ④ \(y = (x+3)^{0,8} - 2\); 1) \(D(y) = [-3; +\infty)\), \(x+3 \ge 0\), \(x \ge -3\); 2) \(E(y) = [-2; +\infty)\); 3) \(y \uparrow\) при \(x \in D(y)\); 4) нулі функції: \((x+3)^{0,8} - 2 = 0\), \((x+3)^{\frac{4}{5}} = 2\), \(x = -3 + 2^{\frac{5}{4}}\), \(x = -3 + 2\sqrt[4]{2}\); 5) \(y > 0\) при \(x \in (-3+2\sqrt[4]{2}; +\infty)\), \(y < 0\) при \(x \in [-3; -3+2\sqrt[4]{2})\) [Рисунок: ескіз графіка \(y = (x+3)^{0,8} - 2\); вертикальна вісь, горизонтальна вісь, зростаюча крива; біля осі Ox позначено \(x = -3+2\sqrt[4]{2}\), біля осі Oy — \(-2\).]
Коротко: я розібрав увесь варіант 1 (задачі 1–9) і оформив так само, як зразок у зошиті: номер → короткий запис → малюнок → відповідь. Малюнки описав покроково, щоб їх можна було точно перемалювати олівцем.
1. Пряма \(b\) у площині \(\alpha\)
Малюнок: паралелограм — це площина \(\alpha\) (підпис у кутику). Усередині нього пряма \(b\). На площині, але поза прямою \(b\), — точка \(K\). Поза паралелограмом — точка \(L\). Відповідь: \(K \in \alpha,\ K \notin b;\quad L \notin \alpha\).
2. Належність точок паралелепіпеда
- Так. \(C\) — вершина грані \(ABCD\), а площина \(ABC\) і є площиною цієї грані.
- Ні. Площина \(CC_1D_1\) — це площина бічної грані \(DCC_1D_1\); точка \(B\) лежить в іншій грані. Малюнок: мал. 13; підсвітити нижню грань \(ABCD\) (там видно \(C\)), а потім праву бічну грань \(DCC_1D_1\) — точка \(B\) поза нею.
3. Пряма і площина в паралелепіпеді
- Три точки \(A_1, C_1, D_1\) задають ту саму площину, що й верхня грань \(A_1B_1C_1D_1\). Пряма \(BB_1\) має з цією площиною єдину спільну точку — \(B_1\).
- Наприклад, \(AB\) (також підходять \(AA_1,\ A_1B_1,\ BB_1\)). Малюнок: мал. 13; підсвітити верхню грань і ребро \(BB_1\) (для 1), а для 2 — грань \(ABB_1A_1\) і провести в ній \(AB\).
4. Бісектриса в площині
- Прямі \(BA\) і \(BC\) перетинаються в точці \(B\), тому задають єдину площину — площину \((ABC)\).
- Точки \(B\) і \(M\) (де \(M \in AC\)) належать цій площині.
- За аксіомою: якщо дві точки прямої належать площині, то й уся пряма належить їй. Отже, \(BM \subset (ABC)\). Доведено. Малюнок: трикутник \(ABC\), бісектриса \(BM\) до \(AC\), навколо — паралелограм-площина з підписом \(\alpha\).
5. Тетраедр \(QKLM\)
- Площини \(QLM\) і \(KBQ\) мають дві спільні точки: \(Q\) і \(B\) (бо \(B \in ML \subset (QLM)\)). Отже, пряма перетину — \(QB\).
- \(A \in KQ\), тому прямі \(AL\) і \(KQ\) перетинаються в \(A\) і лежать у площині грані \(KQL\). Відповідь: площина \(KQL\). Малюнок: мал. 14; \(A\) на \(KQ\), \(B\) на \(ML\); провести \(QB\) і підсвітити грань \(KQL\).
6. Переріз через середини ребер
Малюнок: тетраедр \(ABCD\); позначити \(M, N, P\) — середини \(DA, DB, DC\); з'єднати \(M\) з \(N\), \(N\) з \(P\), \(P\) з \(M\); трикутник заштрихувати. Розв'язання. \(MN\), \(NP\), \(MP\) — середні лінії трикутників при вершині \(D\): \[MN=\frac{AB}{2}=4,\quad NP=\frac{BC}{2}=5,\quad MP=\frac{AC}{2}=6\ \text{(см)}.\] \[P_{\text{перерізу}}=4+5+6=15\ \text{см}.\] Відповідь: 15 см. (Переріз відтинає від тетраедра подібний тетраедр з коефіцієнтом \(\tfrac12\), тому периметр удвічі менший за \(8+10+12=30\).)
7. Скільки площин через \(A, B, C\)
- \(AB=17\) мм, \(BC=0{,}2\) дм \(=20\) мм, \(AC=3\) см \(=30\) мм. Оскільки \(17+20>30\), точки не лежать на одній прямій → одна площина.
- \(AB=20\) мм, \(BC=30\) мм, \(AC=50\) мм. Оскільки \(20+30=50\), точки лежать на одній прямій → безліч площин. Малюнок: 1) трикутник \(ABC\); 2) пряма з точками \(A, B, C\) і «віяло» з кількох площин через неї.
8. Переріз тетраедра \(QABC\) (метод слідів)
На мал. 15 \(K\) і \(N\) — у грані \(AQB\), \(M\) — у грані \(ABC\).
- \(KN\) — слід у грані \(AQB\) (обидві точки в цій грані).
- Продовжити \(KN\) до перетину з прямою \(AB\) — точка \(X\) (вона належить обом площинам: \((AQB)\) і \((ABC)\)).
- \(XM\) — слід у грані \(ABC\); нехай він перетинає ребро \(BC\) у точці \(P\).
- Другий кінець сліду \(KN\) на ребрі \(QB\) — точка \(Z\).
- \(Z\) і \(P\) лежать у грані \(QBC\), тому \(ZP\) — третя сторона. Переріз — трикутник \(XPZ\) (якщо \(X\) вийшла за межі відрізка \(AB\), додають ще одну допоміжну точку і переріз буде чотирикутником). Малюнок: перемалювати мал. 15 і провести \(KN \to X\), \(XM \to P\), \(KN \to Z\), \(ZP\); трикутник заштрихувати.
9. Площа перерізу
Дано: \(AB=3\), \(AD=4\), \(AA_1=8\) см, \(M\) — середина \(CC_1\). Малюнок: паралелепіпед; \(M\) на \(CC_1\); провести \(BD\), \(BM\), \(DM\); трикутник \(BDM\) заштрихувати. Розв'язання. Переріз — трикутник \(BDM\). \[BD=\sqrt{AB^2+AD^2}=\sqrt{9+16}=5\ \text{см};\] \[BM=\sqrt{BC^2+CM^2}=\sqrt{16+16}=4\sqrt2\ \text{см};\] \[DM=\sqrt{DC^2+CM^2}=\sqrt{9+16}=5\ \text{см}.\] Трикутник рівнобедрений (\(BD=DM=5\), основа \(BM=4\sqrt2\)). Висота до основи: \[h=\sqrt{25-\left(2\sqrt2\right)^2}=\sqrt{25-8}=\sqrt{17}.\] \[S=\frac12\cdot 4\sqrt2\cdot\sqrt{17}=2\sqrt{34}\approx 11{,}7\ \text{см}^2.\] Відповідь: \(2\sqrt{34}\approx 11{,}7\) см².
Одне уточнення: у задачі 8 частину рядка погано видно — чи \(K\) лежить саме в грані \(AQB\), чи на ребрі \(AB\)? Якщо на ребрі, напиши — перебудую переріз.