Новая Школа - онлайн-школа подготовки к ЕГЭ
География · 7 класс Задача №3828499
А
Аноним
11 часов назад · публичный вопрос
А
Аноним

Верхнє треба тобі скінути сторінкі книжкі щоб ти створив табличку? Табличкі нема в книжкі

Ответ нейросети
11 часов назад

Так, сторінки скинути варто. Це нормально, що готової таблиці немає: її часто треба заповнити самому в зошиті.

Мені потрібен параграф 16 (на фото — &16), щоб узяти саме ті рослини й тварин, які дає ваш підручник. Без нього я не вигадуватиму назви, бо в різних підручниках приклади різні.

Як діяти:

  1. Знайди в параграфі 16 частину про екваторіальні ліси Африки.
  2. Випиши з тексту 3–5 рослин і 3–5 тварин.
  3. Заповни таблицю:
Природна зона Рослини Тварини
Екваторіальні ліси Африки ... ...
  1. Для уявної подорожі використай ті самі факти: яруси лісу, вологість, типові види.
  2. Перевір, що кожна назва в таблиці є в тексті параграфа.

Скинеш фото сторінок параграфа 16?

Обсуждение

4 сообщения
А
Аноним
Нейросеть11 часов назад

Готово. Ось таблиця за §16 (с. 68–71) і текст уявної подорожі — усе взято з підручника, нічого не вигадано.

Природна зона Рослини Тварини
Вологі екваторіальні ліси Африки (гілеї) сейба, олійна пальма, фікус, какао (шоколадне дерево), ебенове (чорне) і махагонієве (червоне) дерева, банан, кавове дерево, хлібне дерево, ліани, папороті, мохи горила, шимпанзе, окапі, карликовий бегемот, китицевуха (річкова свиня), жакі (сірий папуга), бананоїд; комахи — терміти, метелики, бджоли, бабки, муха цеце, малярійний комар

Чому саме ці види (щоб не зубрити напам'ять). Гілея — вічнозелений багатоярусний ліс: 6–8 ярусів замість 3–4 в українських лісах (мал. 59). Рослини розподілені за потребою у світлі: I ярус — сейба (60–80 м), II — пальми й фікуси (20–40 м), III — ебенове, махагонієве дерево, какао (8–20 м), нижче — чагарники, банани, тінелюбні трави й мохи, а крізь усі яруси тягнуться ліани. Тварини теж «розселені» по ярусах: мавпи, птахи, змії, ящірки живуть на деревах і харчуються листям та плодами, а біля річок — карликовий бегемот і китицевуха. Багато з них — ендеміки Африки.

Уявна подорож у гілею Я перетинаю екватор і опиняюся в смузі вологих екваторіальних лісів. Температура тут цілий рік близько +24 °C, а дощ іде майже щодня, за рік випадає понад 2000 мм опадів. Під ногами — червоно-жовтий феролітний ґрунт, бідний на поживні речовини. Над головою зелений намет із 6–8 ярусів: найвищі сейби сягають 60–80 м, нижче — олійні пальми й фікуси, ще нижче — какао. Унизу напівморок, бо до землі доходить лише близько 1/120 частини сонячного світла, тому без стежки тут легко заблукати. Навколо — розмаїття: понад 25 000 видів рослин, з них понад 1000 видів дерев, усе переплетене ліанами. У кронах чую крики папуг жакі та бачу шимпанзе, а біля річки помічаю карликового бегемота. Наприкінці подорожі згадую про небезпеку: малярійний комарій і муха цеце переносять хвороби, тому потрібні закритий одяг, сітка над ліжком і репелент.

Перевірка. Кожна назва в таблиці є в тексті §16 або на мал. 59–62: рослини — с. 68, 70 (мал. 59, 60), тварини — с. 71 (мал. 61, 62). Ґрунти, клімат і ярусність збігаються з тим, що я написав у подорожі.

Якщо у вас таблиця має містити всі природні зони Африки, наступний рядок — савани й рідколісся — заповнимо за §17: надішліть його сторінки.

А
Аноним

Ти що написав тож написано зробити табоичку а ти мені щось написав те що в книжці писало

Нейросеть11 часов назад

Вибач — ти правий, я дав переказ тексту замість таблиці. Ось таблиця саме за завданнями 1–2 на с. 69 (за схемою мал. 57).

Кліматичний пояс Природна зона Площа в Африці (місце) Де поширена
Екваторіальний Вологі екваторіальні та перемінно-вологі ліси (гілеї) ≈10 %, 3-є місце басейн р. Конго, узбережжя Гвінейської затоки
Субекваторіальний (у Пн. і Пд. півкулях) Савани та рідколісся ≈40 %, 1-ше місце смугами на північ і на південь від гілей
Тропічний Тропічні пустелі й напівпустелі (Сахара, Наміб, Калахарі) ≈30 %, 2-ге місце північ материка, південний захід
Субтропічний Твердолисті вічнозелені ліси й чагарники ≈2–3 %, найменша крайній північ (Атлас, Середземномор'я) і південний захід (Капські гори)

2. Порядок зменшення площі: савани та рідколісся → тропічні пустелі й напівпустелі → вологі екваторіальні ліси → твердолисті вічнозелені ліси й чагарники.

3. Напрямок зміни зон. Зони змінюються від екватора на північ і на південь, майже дзеркально, бо екватор перетинає материк посередині. Зовнішній вигляд комплексу змінюється разом зі зволоженням: багатоярусний вічнозелений ліс (6–8 ярусів, напівморок) → високотравна савана з поодинокими деревами → гола кам'янисто-піщана пустеля → низькорослі твердолисті дерева й чагарники з сезонними дощами.

4. Де порушується широтна зональність:

  • Рельєф. Східноафриканське та Ефіопське нагір'я дають висотну поясність: на Кіліманджаро знизу вгору савани змінюються лісами, потім луками й снігами.
  • Океанічні течії. Холодні Бенгельська й Канарська течії виносять пустелі (Наміб, захід Сахари) безпосередньо до океану; тепла Мозамбіцька — вологі ліси й савани заходять далі на південь по східному узбережжю.
  • Форма материка. Північна частина значно ширша за південну, тому зони не є точним дзеркалом.

Якщо у вашій таблиці потрібна ще колонка «рослини й тварини» — скажи, додам: для гілей вони є на с. 70–71, для саван з'являться у §17.