Мова моя, як сонце яскраве, Сяє зірками серед темних ночей. Вона, наче річка, вперед неспинна, Ллється потоком слів і думок чинних.
Мова моя, наче та соловейка, Співом чарує, душу свою віддає. Лине, як птах, у вільний політ сміливий, Пронизує серце різнобарвним пісним.
Мова моя, як вогонь золотистий, Запалює почуття і думки розпалує. Вона, мов маяк, вселяє надію й сили, Показує шлях до мрій небесних високих.
Мова моя, як та весняна зоря, Блискавкою промені розсіває. Вона, як вітер, розносить слова всюди, Огортає світлою мовою люди.
