Про які події з власного життя Дж.Байрон згадує в поетичних рядках : 2. Свище вітер в твоїх, древній Ньюстеде, мурах, Стала пусткою вже ти, оселе батьків, Не троянди цвітуть, на алейних бордюрах Їх заглушує ліс кропиви й будяків.

У цих поетичних рядках Дж. Байрон згадує про занепад свого рідного місця - древню Ньюстед і оселю своїх батьків. Він описує, як вітер свище у цьому місці, що колись було розкішним і процвітаючим, а тепер стало пусткою. Там більше не цвітуть троянди на алейних бордюрах, оскільки їх заглушує ліс, вкритий кропивою і будяками. Це може служити символом занепаду і змін, що сталися в житті автора.