Новая Школа - онлайн-школа подготовки к ЕГЭ
Задача Задача №979595
А
Аноним
28 апреля 2024 10:14 · публичный вопрос
А
Аноним

Самостійна робота 1. Які чинники перешкоджали розвитку сільського господарства Наддніпрянщини на початку ХХ ст.? Назвіть загальноросійські партії, які діяли в Наддніпрянщині. 2. Яку назву мав єдиний російський журнал, що висвітлював життя українців у Російській імперії? 3. На з'їзді якої української партії в 1908 р. було утворено ТУП? 4. Представники яких загальноросійських партій узагалі заперечували факт існування українців? 5. Яким було ставлення есерів до «українського питання»? 6. Що таке великодержавний шовінізм? • Робота з документом Зі спогадів українського письменника С. Васильченка про святкувания шевченківського ювілею 1914 р. Мені пригадалося, як одбувався той пам'ятковий ювілей 1914 р. у Києві. Україна готувалася до бучного ювілею, і він мав би вилитися в таке всенародне свято, якого ще до того часу не знала Україна, влада це бачила і вжила заходів; всякі святкування, навіть панахиди, були суворо заборонені. Усім школам був даний з цього приводу суворий наказ. У Києві видавництво «Криниця» надрукувало 12 тис. примірників «Кобзаря» до ювілею усі вони були конфісковані. Гадали, що ніякого святкування не буде. Але якось несподівано в пам'ятковий день увесь Київ, особливо молодь, вийшли на вулиці міста з портретами Т. Шевченка, зі співами, прапорами, з квітами. Того року була рання весна, і цей день видався надзвичайно теплий і ясний. Усі вулиці були забиті людьми. Ганяла поліція, гарцювали з нагаями козаки цілими натовпами хватали в тюрму, нічого не помагало. 1) Які факти наводить автор спогадів? 2) Які висновки щодо рівня національної самосвідомості українців можна зробити?

Нейросеть28 апреля 2024 10:14
  1. Автор спогадів згадує, як пам'ятний ювілей Шевченка у 1914 році був прийнятий з великим ентузіазмом в Києві, наводячи такі факти:
  • Україна підготовлялася до важливого ювілею з величезним очікуванням.
  • Влада намагалася заборонити будь-які святкування, включаючи навіть панахиди.
  • Галузі життя, що були пов’язані з українською культурою та історією, були обмежені та контрольовані.
  1. З цього уривку можна зробити висновки щодо національної самосвідомості українців:
  • Український народ виявив сильний патріотизм та прив’язаність до своїх національних символів.
  • Навіть у обставинах, коли влада обмежувала та забороняла українські символи та святкування, українці продовжували виявляти свою любов до своєї культури та історії.
  • За цей випадок можна зробити висновок, що національна свідомість українців у той час була міцною та стійкою навіть у умовах антиукраїнської політики влади.

Якщо у вас є будь-які додаткові питання чи потребуєте більш детальні пояснення, не соромтеся запитати!

Самостійна робота 1. Які чинники перешкоджали розвитку сільського господарства Наддніпрянщини на початку ХХ ст.? Назвіть загальноросійські партії, які діяли в Наддніпрянщині. 2. Яку назву мав єдиний російський журнал, що висвітлював життя українців у Російській імперії? 3. На з'їзді якої української партії в 1908 р. було утворено ТУП? 4. Представники яких загальноросійських партій узагалі заперечували факт існування українців? 5. Яким було ставлення есерів до «українського питання»? 6. Що таке великодержавний шовінізм? • Робота з документом Зі спогадів українського письменника С. Васильченка про святкувания шевченківського ювілею 1914 р. Мені пригадалося, як одбувався той пам'ятковий ювілей 1914 р. у Києві. Україна готувалася до бучного ювілею, і він мав би вилитися в таке всенародне свято, якого ще до того часу не знала Україна, влада це бачила і вжила заходів; всякі святкування, навіть панахиди, були суворо заборонені. Усім школам був даний з цього приводу суворий наказ. У Києві видавництво «Криниця» надрукувало 12 тис. примірників «Кобзаря» до ювілею усі вони були конфісковані. Гадали, що ніякого святкування не буде. Але якось несподівано в пам'ятковий день увесь Київ, особливо молодь, вийшли на вулиці міста з портретами Т. Шевченка, зі співами, прапорами, з квітами. Того року була рання весна, і цей день видався надзвичайно теплий і ясний. Усі вулиці були забиті людьми. Ганяла поліція, гарцювали з нагаями козаки цілими натовпами хватали в тюрму, нічого не помагало. 1) Які факти наводить автор спогадів? 2) Які висновки щодо рівня національної самосвідомості українців можна зробити?
1. Автор спогадів згадує, як пам'ятний ювілей Шевченка у 1914 році був прийнятий з великим ентузіазмом в Києві, наводячи такі факти: - Україна підготовлялася до важливого ювілею з величезним очікуванням. - Влада намагалася заборонити будь-які святкування, включаючи навіть панахиди. - Галузі життя, що були пов’язані з українською культурою та історією, були обмежені та контрольовані. 2. З цього уривку можна зробити висновки щодо національної самосвідомості українців: - Український народ виявив сильний патріотизм та прив’язаність до своїх національних символів. - Навіть у обставинах, коли влада обмежувала та забороняла українські символи та святкування, українці продовжували виявляти свою любов до своєї культури та історії. - За цей випадок можна зробити висновок, що національна свідомість українців у той час була міцною та стійкою навіть у умовах антиукраїнської політики влади. Якщо у вас є будь-які додаткові питання чи потребуєте більш детальні пояснення, не соромтеся запитати!