Для визначення вмісту пробірок за допомогою якомога меншої кількості реагентів можна скористатися наступним планом:
- Додати хлорид барію (BaCl2) до першої пробірки, що містить розчин амоній ортофосфату. Утвориться білий осад барієвого фосфату (Ba3(PO4)2).
BaCl2 + (NH4)3PO4 → Ba3(PO4)2 + 3NH4Cl
Випадання білого осаду.
- Додати натрій гідроксид (NaOH) до другої пробірки з амоній сульфатом. Виділиться аміак (NH3), який має характерний запах.
NaOH + (NH4)2SO4 → 2NH3 + Na2SO4 + 2H2O
Виділення аміаку.
- Додати кислоту хлорнову (HCl) до третьої пробірки з натрієм сульфідом. З'явиться неприємний запах сероводню (H2S).
HCl + Na2S → 2NaCl + H2S
Виділення сероводню.
- Додати кислоту сіркову (H2SO4) до четвертої пробіркі, де міститься калій сульфіт. Виділиться діоксид сірки (SO2) без запаху.
H2SO4 + K2SO3 → K2SO4 + SO2 + H2O
Виділення діоксиду сірки.
- Додати хлорид барію (BaCl2) до п'ятої пробірки з калієм силікатом. Утвориться білий осад барієвого силікату (BaSiO3).
BaCl2 + K2SiO3 → BaSiO3 + 2KCl
Випадання білого осаду.
- Додати кислоту соляну (HCl) до шостої пробірки з амоній карбонатом. Виділиться вуглекислий газ (CO2) без запаху.
HCl + (NH4)2CO3 → 2NH4Cl + CO2 + H2O
Виділення вуглекислого газу.
Таким чином, використовуючи наведені реакції, ви зможете визначити склад пробірок за допомогою необхідних реагентів та спостережень за якісними ефектами.